Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) № 85 Криворізької міської ради

 





Сторінка сестри медичної старшої

 

БАТЬКАМ ПРО ВАКЦИНАЦІЮ

 

Вакцинація — найефективніший засіб захисту від інфекцій, відомий сучасній медицині. Основним способом вакцинації є введення в організм людини ослаб­лених або вбитих мікробів (або штуч­но синтезованих білків, схожих на білок мікробів) для того, щоб стиму­лювати утворення в організмі антитіл-речовин, що нейтралізують збуд­ників захворювання. Мікроорганізми, проти яких успішно борються за допомогою щеплень, — це віруси (збудники кору, краснухи, свинки, поліомієліту, гепатитів А і В) або бактерії (збудники туберкульозу,дифтерії, кашлюку, правця, пневмококової пневмонії).
Вакцина — це не свята вода. Це імунобіологічний активний препарат, що викликає певні зміни в організмі, — бажані, які мають на меті сформувати несприйнятливість прищепленого до даної інфекції, і небажані, тобто побічні реакції.
Терміном «побічні реакції» прийнято позначати небажані (що не є метою щеплення) реакції організму, які виникли після вакцинації. їх прийнято ділити на місцеві, які виникають на місці уколу (почервоніння, болючість, ущільнення), і загальні, тобто ті, які зачіпають весь організм в цілому, — підвищення темпера­тури тіла, нездужання та ін.
У цілому побічні реакції — це нормальні прояви організму на введення чужорідного антигену, що в більшості випадків відображає процес вироблення імунітету. Так, причиною підвищення температури тіла, що ви­никла після щеплення, є викид в кров особливих «посередників» імунної реакції. Якщо реакції легкі, то в цілому — це навіть сприятливі в плані вироблення імунітету ознаки. Наприклад, невелике ущільнення, що виникло на місці щеплення вакциною проти гепатиту В, свідчить про активність процесу вироблення іму­нітету, а значить, щеплена людина буде реально захищена від інфекції.

 

 

 

ДОПОМОЖІТЬ СВОЇЙ ДИТИНІ СФОРМУВАТИ СТІЙКИЙ ІМУНІТЕТ ПЕРЕД ЩЕПЛЕННЯМ:

- Якщо у дитини хронічна хвороба — зробіть аналіз крові, сечі і отримайте дозвіл фахівця на вакцинацію.
- За наявності у дитини алергічних розладів (діатез та ін.) заздалегідь обговоріть з лікарем схему профілакти­ки загострення алергії. Зазвичай, це прийом антигістамінних препаратів (супрастин, фенистил, лоратадин, зодак) протягом 2-3 днів до щеплення і 2-3 днів після нього.
Також купіть дитячі жарознижувальні з парацетамолом або ібупрофеном (сироп або свічки).

 

У ДЕНЬ ЩЕПЛЕННЯ:

- Не вводьте новий прикорм або нові види їжі (а краще — тиждень до щеплення і тиждень після нього). Якщо дитина на грудному вигодовуванні — не вводьте в свій раціон нові продукти.
- Не забудьте прийняти антигістамінні та інші пре­парати, які призначив лікар. Перевірте, чи є вдома дитячі жарознижувальні. Не покладайтеся тільки на гомеопатичні препарати — ними можна користуватися, але при вираже­них реакціях на щеплення вони не допоможуть.

ПЕРЕД ВИХОДОМ З ДОМУ

- Якщо у вас є карта імунізації, до якої вносяться зроблені щеплення, візьміть її з собою.
- Обов’язково візьміть з собою улюблену іграшку або пелюшку дитини.

ПЕРЕД САМИМ ЩЕПЛЕННЯМ:

- Переконайтеся спільно з лікарем, що у дитини на момент щеплення нормальна температура. Висока тем­пература — єдине універсальне протипоказання до прове­дення щеплення.
- Поцікавтеся у лікаря, від чого і якою саме вакци­ною сьогодні будуть щепити дитину. Детально розпитайте про наслідки процедури. Ви повинні чітко усві­домити, що саме після щеплення є звичайним і не повин­но викликати занепокоєння, а що вимагатиме негайних дій.
- Не соромтеся задати питання лікарю, якщо у вас є якісь сумніви щодо щеплення.

У МОМЕНТ УКОЛУ:

- Не хвилюйтеся. Ваше хвилювання і занепокоєння передаються дитині. Будьте спокійні і впевнені — і дитина перенесе щеплення набагато легше.
- Посміхайтеся і будьте ласкаві до дитини.
- Під час уколу дитина повинна бути у вас на руках — так їй і вам буде комфортніше.
- Дайте дитині виплакатися після уколу. Не змушуйте її «бути хороброю», не кажіть, що плакати соромно.

У ПЕРШІ 30 хв. ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ:

Не забудьте і не соромтеся задати ваші питання лікареві. Обов’язково запитайте про те, які і коли реакції на щеплення можуть виникнути і в яких випадках звертатися за медичною допомогою.
Не поспішайте покинути поліклініку чи медичний центр. Обов’язково посидьте протягом-20-30 хвилин не­подалік від кабінету. По-перше, це допоможе заспокоїти­ся, по друге — дозволить швидко надати допомогу в разі виникнення негайних алергічних реакцій на щеплення.
Якщо дитина достатньо доросла, порадуйте її приємним сюрпризом, нагородіть чим-небудь, похваліть. Але не пригощайте малюка цукерками, аскорбінкою. Скажіть йому, що все в порядку

ПІСЛЯ ПОВЕРНЕННЯ ДОДОМУ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ:

Дотримуйтеся звичайного режиму дня. Не ходіть у гості і не запрошуйте їх до себе.
Постарайтеся утриматися в день щеплення від купання.

ПЕРША НІЧ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ:

Найчастіше температурні реакції на інактивовані вакцини (АаКДП та інші) виникають в першу добу після щеплення.
При виникненні температурних реакцій (37,5 ° С і вище) дайте одноразово дитині пара-цетамол -дитячу дозу відповідно до віку. Пропонуйте дитині багато пити.
При температурних реакціях не нехтуйте обтиран­ням дитини теплою водою. Не використовуйте для обти­рань горілку — вона дратує і сушить дитячу шкіру.
Не забувайте про те, що добове дозування парацетамолу не безмежне. При передозуванні можливі важкі ускладнення. Уважно прочитайте інструкцію до препара­ту, яким користуєтеся (панадол, еффералган, тайленол).
Ні в якому разі не користуйтеся аспірином. Його застосування у дітей до 14 років загрожує важкими уск­ладненнями.

ПЕРШІ ДВА ДНІ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ:

(Інактивовані вакци­ни — АаКДП, АДП, АДП-м, гепатит В, ХІБ-вакцина, ІПВ)
Приймайте ті препарати для профілактики алер­гічних розладів, які призначив лікар.
Продовжуйте приймати жарознижувальні згідно з інструкцією до препаратів, якщо температура залишається підвищеною.
З дитиною можна і потрібно гуляти, купати її. Виняток становлять випадки, коли у дитини підвищена температура внаслідок або незалежно від щеплення.
Якщо була проведена проба Манту — при купанні намагайтеся, щоб вода не потрапляла на місце поста­новки проби. Не забувайте, що піт — це теж рідина, тому стежте за тим, щоб ручка дитини не спітніла.
Не вводьте нових продуктів у раціон дитини (і свій раціон, якщо дитина на грудному вигодовуванні). Це можна буде зробити на 3-ю добу після щеплення і пізніше.
У разі АаКДП-, АДП-, гепатитних В і АДП-м-вакцин: при появі сильних реакцій на місці уколу (припухлість, ущільнення, почервоніння) періодично прикладайте вими­тий і розім’ятий лист капусти. Якщо протизапальні засо­би ще не приймаються, почніть їх давати.

 

ЧЕРЕЗ 5-12 ДНІВ ПІСЛЯ ЩЕПЛЕННЯ:

У разі щеплення живими вакцинами (краплі поліомієлітної вакцини ОПВ, корева, паротитна, краснушна),( побічні реакції зазвичай виникають на 5-12 добу після щеплення. Це специфічні прояви для кожної вакцини, тривають 2-3 дні, проходять самостійно. Щоразу уточнюй­те ці питання у вашого лікаря.
Якщо виникла якась реакція, але щеплення було зроблене не живою вакциною, то вакцинація з 99%-ною ймовірністю тут ні при чому. Найбільш частою причиною температурних, деяких інших реакцій у дітей молодшого віку є прорізування зубів, у дітей старшого віку — простудні інфекції.

 

 

 

 

Щодо прийому дітей, який не зроблено щеплення, до дошкільного навчального закладу

 

 

Міністерство охорони здоров`я розглянуло звернення щодо прийому дітей, яким не зроблено щеплення, до дошкільного навчального закладу. Повідомляємо що в Україні заходи з профілактичної вакцинації запроваджені на державному рівні. Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Відповідно до статті 15 Закону України прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоровя, яка видається на підставі медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичні щеплення згідно з календарем щеплень.
Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів недозволяється. Відповідно до статті 41 цього Закону особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із Законами України. Відповідно до статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення дітям до 15 років проводяться за згодою батьків або інших законних працівників.
Дитина, що не отримала відповідних щепень несе загрозу занесення в дитячий колектив небезпечної інфекії і можливості захворювання дітей, в першу чергу тих, що не отримали щеплень внаслідок об`єктивних причин (медичних протипоказів до імунізації).
Крім того, нещеплені діти можуть стати джерелом формування у оточуючих щеплених дітей бактеріоносійства (стану, коли ознаки захворювання відсутні, але збудник інфекцій знаходиться в організмі). Ставши бактеріоносієм, вони в свою чергу в сімейному і побутовому оточені становлять загрозу для дітей, що схильні до інфекційних захворювань та важко їх переносять. Приймаючи рішення про відмову від вакцинації, батьки мають подбти про індивідуальне навчання дитини. У багатьох країнах світу підходи до проведення щеплень такі ж, як і в Україні: нещеплена дитина до відвідування організованого колективу не допускається. При виїзді до навчання чи роботи до зарубіжних країн, згідно з міжнародними медико-санітарними правилами, також потрібно надавати документ про отримані щеплення.
Навчальних закладів, де могли б виховуватись виключно не щеплені діти в Україні не існує. Зміна порядку зарахування до дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів дітей, батьки яких відмовились від проведення їм щеплень, не є можливим, так як суперечить чинному Укрпозика законодавству України.

                                            Літній відпочинок дітей

Літо прийшло! З ним ми пов’язуємо свої мрії про відпочинок, про виїзд на природу. Особливо хочеться порадува­ти літнім відпочинком дітей. Прагнення батьків оздоровити своїх дітей — ма­буть, сьогодні єдина сила, яка здатна це реалізувати.

Отже, літнє оздоровлення дітей — справа батьків.

Шановні, татусі та мами, даємо вам де­які поради щодо організації ігрової діяльності з малечею.Виберіть найцікавіше з того, що ми вам пропонуємо, і ваша дитина отримає вели­ку користь.Влітку сім’ї часто бувають «на при­роді». Природа буває різною. Наприк­лад, дача — це справжня природа.

«Пікнік» — от як це називається, коли вся родина на природу їде. Збираються на цю поїздку всі дружньо. Діти іграш­ки збирають, тато — спортивне й похідне спорядження, а мама — великий рюкзак з продуктами.

Отже, виїжджаючи на дачу, викорис­тайте час з користю.

На природі можна навчити:

•                      самостійності;

•                      нічого не боятися;

•                      плавати, бігати, стрибати;

•                      багаття розпалювати (тих дітей, що доросліші)-,

•                      розширювати знання про рослин, тварин, природні явища;

•                      отримувати емоційне задоволення.

Найчастіше на пікніку збираються різновікові компанії. Тому нехай у вас у запасі буде декілька таких ігор, які всім цікаві і зрозумілі.

«Весела естафета»

Мами й тата виборюють дистанцію і показують дітям спосіб пересування. Способів безліч: як пінгвін, як конячка, задки, боком, рачки, верхом на паличці, стрибаючи з м’ячиком, затиснутим між колінами.

«У кого більше шишок?»

Зібрати шишки. У кого більше, той і переможець.

«Влучний стрілець»

Відзначте лінію, від якої буде вести­ся стрільба. Поставте на невеликій відстані відро або капелюх, і нехай діти вправляються в метанні, закидаючи туди шишки.

 

Інструкція для батьків з охорони життя та здоров’я дітей на літній період

 1. Загальні положення:

-  Дбайте про власну безпеку та безпеку своїх дітей.

-  Не залишайте дітей без нагляду дорослих.

-  Приводячи дітей до дошкільного закладу батьки повинні передавати дитину вихователеві.

-  Батьки повинні приводити дітей до дошкільного навчального закладу добре вимитими, підстриженими, з обрізаними нігтями, одягненими в чистий одяг.

-  Батьки не повинні входити до групової кімнати без потреби.

Забороняється доручати забирати дітей з дошкільного закладу братикам, сестричкам,яким не виповнилось 16 років,стороннім особам без згоди та попередження батьків, особам в нетверезому стані.   

-   Одяг дитини в літній період повинен відповідати сезону та погоді.

-   В літній період голова дитини повинна бути захищена панамою (з натуральних матеріалів: бавовна, льон).

 2. Безпека дорожнього  руху:

                              Виконуйте правила дорожнього руху

-  Не дозволяйте дітям гратися біля проїжджої частини дороги.

-  Якщо ви користуєтесь громадським транспортом, будьте уважні самі та вчить дітей правилам поведінки під час посадки та виходу з транспорту.

-  Не возіть дітей на транспорті не призначеному для цього: скутери, мопеди, мотоцикли.

-  За потреби облаштуйте велосипед спеціальним сидінням для дитини.

-  Під час катання дітей на велосипедах, самокатах вчіть їх правилам велосипедистів, використовуйте тільки велосипедну доріжку, не дозволяйте кататися на проїжджій частині дороги.

 3. Безпека під час  перебування на природі:

-  Під час перебування на природі (у лісі, городі) разом з дітьми не збирайте і не вживайте незнайомих ягід, рослин, грибів.

-  Для походу на природу одяг добирайте таким чином, щоб максимально захистити від укусів комах, змій, кліщів.

-  Не залишайте дитину без нагляду біля водойм.

-  Регулюйте перебування дітей  під сонцем, щоб запобігти опікам.

-  Не дозволяйте стрибати у воду в неперевірених місцях.

-  Дозуйте перебування дитини у воді, щоб організм не переохолоджувався.

-  Не дозволяйте запливати на глибину, використовуючи гумові іграшки, матрац.

-  Для купання добирайте місця не засмічені, з твердим дном, без водоростей та мулу.

-  Не допускайте пустощі на воді (не можна зненацька лякати, жартома кликати на допомогу, утримувати одне одного під водою).

 4.  Попередження дитячого травматизму під час відпочинку:

-  Не залишайте дітей без нагляду.

-  Перевірте обладнання дитячого майданчика, що запевнитися у відсутності чинників, які можуть причинити травматизм.

-  Вчить дітей правилам користування гойдалкою, каруселлю.

-  Особливо уважно обстежити пісок, у ньому можуть залишитися гострі предмети або скло.

-   Огляньте територію будинку і перевірте відсутність відкритих підвалів, каналізаційних люків, ям, електрощитів.

-   Уникайте контакту дітей з незнайомими тваринами (собаками, котами).

 5. Запобігання кишково-шлункових захворювань та кишковим отруєнням:

-   Не дозволяйте вживати дітям не миті овочі і фрукти, зелень.

-   Ягоди, зелень, фрукти мити проточною водою.

-    Слідкуйте за тим, щоб діти ретельно мили руки  з милом після повернення з вулиці, перед їжею.

-    Привчайте дітей дотримуватися правил особистої гігієни.

-    Дітям для пиття давайте кип’ячену воду.

-    Використовуйте в дитячому харчування тільки доброякісні, свіжі продукти.

  •  Купуючи продукти в магазині звертайте увагу на термін реалізації.
  • Проводьте боротьбу з комахами, гризунами, які переносять інфекції

 

ДОПОМОГА ПРИ УКУСАХ КОМАРІВ, МОШКИ, ГЕДЗІВ

 

Поради батькам

При укусі:

1.Необхідно утриматися від розтирання шкіри в місцях укусу, навіть якщо дуже хочеться, оскільки це приведе до ще більшого свербіння та тривалого заживання, а при розчісуванні укусу до крові є небезпека занести в рану інфекцію.

2.Слід накласти на місце укусу холодний компрес: пов’язку, змочену содовим розчином (чайна ложка на ½ склянку води) або нашатирним спиртом.

3.Якщо укушені місця сильно запалилися, стають нестерпно болісними або свербіння спостерігається тривалий час – варто звернутися до лікаря.

 

Засоби захисту від укусів:

1.Найефективніші засоби захисту від комарів та інших дрібних комах вийшли з хімічних лабораторій. І все ж таки, щоб захистити дітей від укусів комах, не варто втирати крем по всьому тілу. Краще намазати тільки руки, шию, щиколотки та одягнути на дитину одяг з довгими рукавами і довгі брюки. Кожних 2-4 години  крем потрібно наносити знову.

2.Натуральними, але менш ефективними засобами, що відлякують комах, є аромати лимона, лаванди, м’яти та гвоздики. Масла на основі цих ароматів можна додавати в спеціальні лампи для розповсюдження запахів.

3.Хімічні препарати, що встромляються в розетки, не можна використовувати у кімнатах для маленьких дітей, оскільки ці засоби отруюють повітря. Найкращий спосіб від нічних атак – це анти москітні сітки.

           

 

 

                       Харчування дітей влітку.

Улітку на нашому столі лежить усіляка літня смакота: овочі, ягоди, фрукти, наші й заморські, свіжа і така корисна зелень... Усі батьки, прагнучи про запас завітамінізувати свою дитину, не жаліють грошей на ці радощі. Усе б добре, але дитячі лікарі хапаються за голову: саме захворювання органів шлунково-кишкового тракту в дітей стають домінуючими. І літо в цьому теж винне. Чому?

Гастроентерологи стверджують, що настання літа — це вже проблема. Причин цьому чимало, і одна з них — за високих температур холодильні установки не завжди справляються зі своїми завданнями. Але ж якість і свіжість продуктів має величезне значення в системі здорового харчування, особливо дитячого.

Усякий продукт слід зберігати тільки впродовж певного терміну. Наприклад, приготували салат — одразу з’їли. Улітку не допускається зберігання салатів у холодильнику навіть протягом декількох годин.

Перш ніж придбати продукти в супермаркеті, обов’язково перевірте термін придатності. Пам’ятайте, що молочні продукти слід зберігати в холодильних установках — навіть йогурти зі строком в один місяць. До речі, найчастіше отруєння виникають саме через продукти, куплені в магазинах. Тому, відкривши вдома йогурт, придивіться: якщо сироватка відділилася від згустку або продукт перетворився на грудкувату масу, краще його не вживати.

Фрукти — мити обов’язково!

Усі знають, що продукти, уживані в їжу, повинні бути добре вимиті. Та чи всі дотримуються цього правила? Багато городян улітку відпочивають на дачах, де все росте на кущах. Ну як отут устежиш за трирічним малям, що може поласувати ягідкою? І все-таки, бажано не допускати такого, а дітям пояснити, що ягоди можна їсти тільки після того, як їх добре вимиють. Саме в таких ситуаціях і відбувається зараження не тільки інфекційними захворюваннями, але й глистами й іншими паразитами. Для поливання плодоносних рослин часто використовують органічні добрива, та й у землі можуть бути і навіть обов’язково є яйця глистів, цисти лямблій.

Сьогодні навіть дитина знає, що якість води, що біжить з крану, дуже низька. Тому, помивши фрукти проточною водою, сполосніть їх кип’яченою. Крім того, ті продукти, що росли в теплицях, гельмінтологи радять якийсь час потримати у воді, ледве підкисленій оцтом, тому що тепличні овочі та фрукти найчастіше обробляють органічними речовинами.

Фрукти, які ми купуємо в магазинах і на ринках, слід обробляти обов’язково. Деякі з них треба не тільки мити, але й зрізати шкірочку — гарні блискучі яблучка, швидше за все, були оброблені речовинами, що містять віск або парафін (саме тому вони жирнуваті на дотик).

За хорошої погоди чому б не погуляти всією родиною містом: поспілкуватися, подихати свіжим повітрям, отримати порцію вітаміну D, а як здолає голод — зайти до кафе? Однак кафе варто вибирати таке, у якому пропонують спеціальне дитяче меню,до складу його належать страви, спеціально адаптовані для дітей. Хоча, страви ці, швидше за все, будуть готуватися з не дуже корисними для здоров’я добавками, на олії, у якій безліч насичених жирних кислот.

Ось чого дійсно не слід робити, так це віддавати перевагу системі фаст-фуда (швидкого харчування) — різним смаженим пиріжкам, гарячим бутербродам, розчинним супам, газованим напоям, м’якому морозиву... М’ясо в подібних закладах готують на дуже гарячому маслі, а його тривале нагрівання сприяє утворенню токсичних речовин і канцерогенів, які провокують онкологічні захворювання. Будь-які страви, приготовані у фритюрі, містять багато жиру й викликають різкий викид жовчі й ферментів, що може спричинити спазми кишкового тракту. Лимонади виготовляють з ароматизаторів, смакових есенцій, барвників і великої кількості стислого вуглекислого газу, що аж ніяк не корисно для дитячого організму.

 

                       БОТУЛІЗМ. ПРОФІЛАКТИКА.

З настанням  літної пори може виникнути загроза виникнення харчових отруєнь мікробного походження,тому що підвищення температури повітря сприяє не тільки збереженню мікроорганізмів,що потрапили на харчовий продукт, а й швидкому їх розмноженню і накопиченню.Харчові отруєння виникають внаслідок саме тих харчових продуктів, в яких масивно розмножилися мікроорганізми, або їх токсини.

Часто зустрічаються харчові отруєння переважно тяжкого перебігу, викликані токсинами, що виділяються при розмноженні палички ботулізму. 

Ботулізм – це смертельно небезпечне харчове отруєння, що виникає при вживанні продуктів, які містять ботулотоксин. Ботулотоксин – один з найсильніших серед відомих токсинів, що блокує нервову функцію і призводить до дихального і скелетно-м'язового паралічу. Смертність в Україні від ботулізму сягає 20 %. Найчастіше ботулотоксин виділяють з в’яленої риби, м’ясних консервованих продуктів – паштетів, тушкованих м’ясопродуктів, консервованих грибів та овочевих салатів домашнього виготовлення. Також слід відмітити, що збудник ботулізму часто розмножується в продуктах «гніздами», тому при вживанні одного продукту кількома особами захворювання може виникати не у всіх, а кому «пощастить».

З метою попередження харчових отруєнь необхідно дотримуватись наступних рекомендацій:

- не брати в дорогу та на відпочинок продукти, що швидко псуються;

- швидкопсуйні продукти зберігати тільки в холодильнику та обов’язково дотримуватись термінів їх реалізації;

- ретельно проварювати, тушкувати і просмажувати харчові продукти, особливо консервовані, безпосередньо перед вживанням. Залишки їжі на наступний день перед вживанням обов’язково прокип’ятити чи протушкувати;

- сирі і варені продукти при приготуванні їжі обробляти окремим розроблювальним інвентарем (ножі, дошки);

- захищати харчові продукти і продовольчу сировину від випадкових забруднень, зберігати їх у закритому посуді;

- не купувати продукти харчування на стихійних ринках з рук у приватних осіб.

У випадку виявлення перших ознак харчового отруєння (слабкість, підвищення температури тіла, нудота, біль в животі, блювання, пронос тощо) не займайтесь самолікуванням, а терміново зверніться до найближчої лікувальної установи за допомогою медпрацівників.

 

 

Отображается файл "image.jpg"

                                             Захист від кліщів

Спілкування з природою не завжди проходить з користю. Укуси кліщів можуть таїти в собі велику загрозу для здоров’я.З настанням теплої пори спілкування з природою стає досить частим явищем. Прогулянки в парках, лісах, риболовля, полювання і багато інших видів діяльності, це улюблені заняття, які приносять людині масу задоволення. Проте все не так райдужно, як здається. На жаль, природа таїть в собі безліч небезпек для здоров’я людини, і одна з них – кліщі. Ці паразити поширені всюди, і немає ніяких гарантій того, що прогулюючись по міському парку, вам вдасться уникнути укусу кліща.

Чим небезпечні кліщі?Небезпека кліщів полягає в тому, що вони є переносниками багатьох інфекцій, зокрема кліщовий бореліоз та енцефаліту. Звичайно ж, це зовсім не означає, що укус кліща неминучий і веде до захворювання. У разі якщо кліщ не заразний, то і небезпеки для здоров’я він не несе.

Де водяться кліщі?

Кліщі зустрічаються повсюдно, проте існують місця, де їх чисельність особливо велика. Так як всі кліщі люблять вологу, то найчастіше вони зустрічаються в місцях з хорошою зволоженістю. Найчастіше це затінені місця з листяної рослинністю і густою травою. Також багато кліщів водиться на луках, лісових ярах, узліссях і берегах водойм з рослинністю.Важливо знати, що в лісах кліщі у великій кількості концентруються на лісових стежках, на узбіччях яких росте трава. Це пов’язано з тим, що кліщів дуже приваблює запах тварин і людей, які часто пересуваються по цих стежках.

Найкращий захист – правильне екіпірування

Найголовніше засіб від укусів кліщів – це одяг, надійно закриває тіло людини. У цьому зв’язку шорти для походу в ліс суворо протипоказані. Для цих цілей краще всього використовувати довгі брюки з гумками внизу, щоб кліщ не зміг залізти під штанину. Верхній одяг також має бути з довгими рукавами з гумками. Намагайтеся одягатися в одяг світлих тонів (краще білу), на ній найлегше помітити кліща. Із взуття переважніше чоботи або черевики, куди можна закласти штанину. На голову одягаємо кепку або хустку. В ідеалі для лісових прогулянок підійде енцефалітний костюм. Вартість такого спеціального одягу невисока, і дозволити собі це може кожен.

 

 

 

Шановні батьки ! Не поспішайте купувати дітям перші овочі та фрукти, гриби, подбайте про життя  та здоровя своїх дітей!

Отруєння харчовими продуктами (фруктами, овочами, грибами)

Харчове отруєння – це розлад життєдіяльності організму, яке виникло внаслідок попадання в організм отрути або токсину.

Причини харчового отруєння

Вживання зіпсованих продуктів, отруйних грибів, рослин, а також харчових продуктів, які стали тимчасово отруйними в певних умовах, наприклад позеленілий картоплю.

Крім цього, харчове отруєння може бути результатом вживання продуктів, що містять солі важких металів, а також інші токсичні хімічні елементи.

Симптоми харчового отруєння Профілактика харчового отруєння

не вживайте невідомі, а також червиві, пошкоджені, зів’ялі і старі гриби;

ретельно перевіряйте їстівні гриби, які мають дуже схожі аналоги серед отруйних грибів. Наприклад, печериця та бліда поганка;

перед солінням або маринуванням грибів їх необхідно ретельно обробити;

також не можна вживати пошкоджені сушені гриби з цвіллю;

ні в якому разі не вживайте в їжу позеленілий картопля, пророслий необхідно ретельно очистити;

не вживайте гіркий мигдаль і кісточки персиків, абрикосів, слив, оскільки вони містять амігдалин, що перетворюється в шлунку людини в синильну кислоту;

також отруйними є ікра щуки, окуня, скумбрії, миня і печінка лима під час нересту;

не зберігайте їжу з великою концентрацією кислот (квашена капуста) в глиняному посуді, покритою глазур’ю, в посуді з пошкодженим емальованим або оцинкованим покриттям;

не купуйте консерви з роздутою кришкою, пом’яті або без етикетки.

Через свою неуважність і незнання які гриби їстівні, а які отруйні, люди досить часто піддаються грибного отруєння. Однак воно популярне і серед грибників, які роками збирають одні й ті ж гриби, в одних і тих же місцях.

Печериці, бліда поганка, сатанинський гриб дуже сильно ушкоджують травні органи. А бліда поганка настільки сильно діє, що симптоми отруєння з’являються вже через півгодини, максимум через 4 години. Це слабкість, нудота, блювання, шлункові болі, пронос. І зелена, і бліда поганка також діє на нирки і печінку, виникає жовтизна, почуття повної знемоги, зменшення сечі. Такі симптоми з’являються через 6-12 годин.

Пантерний (тигровий) і червоний мухомори вражають нервову систему. Людина, що з’їла такий гриб, відчуває головний біль, шум у вухах, порушення, припливи і відливи жару, багатослівність, після чого втрачає свідомість.

 

 

Меню  дитини  навесні.

Як позбутися весняної слабкості?

На вулиці стає тепліше, а ваш малюк замість радості страждає від почуття втоми? Це весняна слабкість, яку можна подолати. Головне — забезпечити організму необхідні речовини і фізичні навантаження. Про те, як зміцнити здоров’я дитини навесні, йтиметься нижче.

Навіть грудне маля реагує на зміну сезону.

Якщо здоров’я міцне, то дитина стає активнішою і бадьорішою. Але трапляється, що на весну ваш малюк реагує, як і ви: стає сонним, насилу прокидається вранці, швидко втомлюється. Часто йому бракує терпіння, він стає знервованим  і втрачає концентрацію уваги. Трохи ослаблена дитина, якій не вистачає енергії і сил, більш сприйнятлива до будь-якої інфекції. Тому педіатри рекомендують не применшувати небезпеку весняної слабкості і подбати про належний спосіб життя малюка. Ось що ви можете зробити.

 

Прогулянки — це не забаганка

Ніщо так не зміцнює здоров’я дитини, як перебування на свіжому повітрі. Воно забезпечує гарний апетит, поліпшення сну і енергії. Тож тепер, після зимових холодів, дитина повинна бути на відкритому повітрі не менше ніж три години, а краще більше. До того ж, перші промені сонця забезпечать вироблення вітаміну D3, необхідного для нормального зростання кісток.

Погода навесні дуже мінлива. Якщо ви йдете гуляти з маленькою дитиною, пам’ятайте, що на ній має бути тільки на один шар одягу більше, ніж на вас. Заохочуйте фізичну активність малюка, оскільки немає нічого кориснішого для зростаючих кісток і м’язів. Частіше відвідуйте дитячий майданчик або ігрові центри.

Ігри та розваги розвивають не тільки рухові навички, а й соціальні. Рух впливає на розвиток мозку (фізично активні діти легше навчаються). Життєвих сил додасть дитиніспорт. Весна — прекрасна пора, щоб навчитися їздити на велосипеді, самокаті, роликових ковзанах (відмінно підходять для чотири-, шестирічних малюків).

Зимові інфекції, безумовно, послаблюють організм багатьох дітей. Тепер, коли малюк вже перестав хворіти, ви можете посилювати його імунітет. Почніть з вітамінів, які відповідають його віку. Також можна давати риб’ячий жир або трав’яні комплекси. Однакперш ніж застосовувати будь-які ліки, проконсультуйтеся з педіатром. Це важливо навіть за вживання звичайних вітамінів. Бо хоча вони допомагають захистити молодий організм від бактерій і вірусів, але передозування деяких з них може бути дуже небезпечним (наприклад, вітамінів D, E, K), а також дефіцит їх. Тому лікарі зазвичай рекомендують вживати полівітаміни для дітей віком старше одного року, які мають поганий апетит, страждають від харчового отруєння, мають знижений імунітет, часто хворіють, страждають на анемію або недавно лікувалися антибіотиками.

Інший спосіб підвищити здоров’я навесні — застосовувати комплекси на основі трав. Більшість з них дозволені до застосування дітям старше трьох років.

 

Сон — основа здоров’я

Спокійний сон у достатній кількості додає сил у будь-якому віці. Уночі під час сну тіло виробляє набагато більше імунних клітин, ніж потім протягом дня. Тому добре, щоб дитина спала відповідну її віку кількість годин. Як тільки дитині виповнилося два  роки, їй вже можна спати від 0,5 до 2 годин протягом дня і близько 11 годин безперервного сну в нічний час.

 

Меню для зміцнення здоров’я

Ідеальна дієта навесні повинна забезпечити дитину всіма необхідними поживними речовинами. Потрібно збільшити дозу вітамінів і мікроелементів. Їм не тільки під силу зміцнити імунну систему, але вони ще й додадуть дитині енергії.

Після декількох місяців використання заморожених продуктів можна, нарешті, готувати найбільш поширені в цей час року салати з молодих овочів. Однак купуйте овочі в кращих місцях, переважно у фірмових продовольчих магазинах (якщо ви впевнені, що під час їх вирощування не використовували шкідливих хімічних добрив). До харчування малюка ви можете також додати трави, вирощені на підвіконні кухні, такі як салат, петрушку, кресс-салат і зелену цибулю.

У правильно спланованому весняному меню малюка повинні міститьсятакі компоненти:

М’ясо

Давайте його дитині 5–7 разів на тиждень у кількості приблизно 50 г. Готуйте не тільки курку або індичку, а й яловичину, свинину. Червоне м’ясо є чудовим джерелом заліза.

Риба

Дитина повинна їсти рибу 1-2 рази на тиждень. Краще давати дитині морську рибу, оскільки вона містить необхідні для правильного розвитку поліненасичені жирні кислоти.

 

Яйця

Обов’язково повинні бути в меню 3-4 штуки на тиждень. Яєчний жовток має багато цінних вітамінів і мінералів. Але не давайте малюкові пити сирі яйця.

Найбільш важливою є регулярність харчування, бо вона забезпечує організм постійним припливом енергії, що дозволяє зміцнити здоров’я. Дитина повинна їсти 4-5 разів не надто великими порціями. Найбільш важливим є сніданок (добре, щоб вранці малюк з’їдав що-небудь тепле).

 

 

 

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному зростання та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількість білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що цілком забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Привчайте дитину:

-   перед прийомом їжі обов’язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

-    під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

-  після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

 

Якщо дитина харчується в дитячому садку, відкоригуйте режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається в дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Формуйте в дитини культурно-гігієнічні навички під час вживання їжі. Навчайте малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Обговорюйте з дитиною правила розпорядку, пояснюйте їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати в дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися в навколишньому світі:

-    привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо), вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п’ють, ложкою їдять тощо);

-    виховувати слухняність, пошану до дорослих;

-  заохочувати висловлювати прохання;

-  навчати слів ввічливості.

Подбайте про те, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням обдавайте окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу обов’язково дотримуйтеся порад санітарно-епідеміологічних станцій.

 

 

Організація харчування дітей удома

 

Перед кожним прийомом їжі стіл сервірують згідно з меню. З дворічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році життя навчають користуватись виделкою, а на п’ятому — негострим ножем. Дітей слід привчати сідати за стіл охайними, з чистими руками, сидіти за столом правильно і користуватися столовими приборами (згідно з вимогами навчальної програми). Руки необхідно мити безпосередньо перед тим, як сідають за обідні столи, і після приймання їжі.

З чотирирічного віку дітей навчають чергувати в групі під час приймання їжі з використанням санітарного одягу (фартушки, косинки, ковпаки), сервірувати столи, збирати використаний посуд.

Організовуючи харчування, необхідно дотримувати принципів наступності та єдності вимог у ДНЗ і в родині. Питання раціонального харчування дітей слід розглядати на батьківських зборах, консультаціях для батьків, висвітлювати в інформаційних куточках.

Для правильної організації годування дитини вдома, особливо у вихідні й святкові дні, батьки мають знати режим і специфіку харчування в ДНЗ, тому щодня в інформаційних куточках необхідно вивішувати меню із зазначенням виходу страв.

Для збереження апетиту не рекомендовано годувати дитину вдома вранці перед відвідуванням ДНЗ, за винятком яблука, моркви, овочевого соку в об’ємі 50–100 г. Якщо дитина поснідала вдома, то їй не слід снідати вдруге.

 

 

Дитяче  харчування навесні.

Більшість батьків, підбираючи раціон харчування для свого малюка, дотримуються правил здорового і правильного харчування: вживання достатньої кількості фруктів і овочів, зелені, різних каш, обмеження солодощів і напівфабрикатів. Але що робити навесні, коли фрукти та овочі є сумнівної якості? Яке харчування повинно бути в дитини з настанням весни?

Вживання дитиною недостатньої кількості фруктів і овочів може спровокувати зниження імунітету, виникнення млявості і сонливості, дратівливості і поганого настрою. Звичайно, в сучасних магазинах практично всіфрукти і овочіможнакупити в будь-яку пору року. Але чи будуть такі овочі та фрукти безпечними для малюка?

На початку весни всі фрукти, овочі і ягоди, які пропонуються до продажу в магазинах,привізні, тривалого зберігання або вирощені в теплицях. Такіпродукти дитині давати не можна.

Безумовно, взагалі  відмовлятися від фруктів не варто, і в раціоні дитини можуть бути банани, яблука зимових сортів, цитрусові в обмеженій кількості. Також малюкові потрібно пропонувати фруктові та овочеві соки, заморожені фрукти і ягоди.

Ранньою весною доступною є свіжажуравлина, яку можнавживати в натуральному виглядіабо у виглядіморсів, оскількицедужекорисна ягода. Такожслідвключити в раціонмалюкатрав’янічаї і відваршипшини.

Багато мам і бабусь заздалегідь заморожують фрукти та овочі влітку для того, щоб маля їло їх взимку і навесні. Під час заморозки втрачаєтьсянабагатоменшевітамінів, ніжзаконсервації.

Ранні овочі слід давати малюкові дуже обережно і не поспішати, особливо обережними потрібно бути з молодою картоплею.

Дуже  важливою  складовою  весняного  раціону дитини є нежирнем’ясо, риба, молочні та кисломолочні продукти. Багато батьків готують кисломолочні продукти самостійно, оскільки це дужекорисно і безпечно.

Особливу увагу слід приділити кашам, оскільки вони є джерелом вуглеводів, необхідних у раціоні малюка будь-якоговіку. Найкориснішим икруп’яними кашами вважають рисову, гречану і вівсяну.

 

 

 

 

                                                    Туберкульоз і діти

У віковій структурі захворюваності дітей на туберкульоз помітне підвищення відсотка дітей раннього віку з ускладненим перебігом хвороби, при цьому найчастіше спостерігається прогресування прогресу з розвитком менінгіту, міліарного туберкульозу та казеозної пневмонії. Особливо це стосується дітей грудного віку, в котрих імунна система є недосконалою і не має ефективного захисту від туберкульозу. Значну кількість дітей, які захворіли на туберкульоз, становлять особи дошкільного віку. З року в рік зростає число померлих від туберкульозу дітей. Вмирають не лише діти раннього віку, які є найчутливішими до туберкульозної інфекції, а й є випадки смерті дітей старшого віку.

Наукові дослідження показали, що обсяг і якість профілактичних заходів, в тому числі раннє виявлення туберкульозної інфекції та ефективність специфічної профілактики БЦЖ в Україні, особливо останніми роками, були недостатніми.

Вивчаючи причини несвоєчасного виявлення туберкульозу, встановлено недостатню настороженість педіатрів щодо цієї недуги, їх необізнаність з питань раннього та діагностики хвороби. Не налагоджено співпрацю між педіатрами і фтизіатрами. Про це свідчить тривале (від одного місяця до 1.5 року) помилкове лікування дітей, хворих на туберкульоз, нерідко у кількох лікарнях з приводу інших хвороб.

Після проведення туберкулінодіагностики не контролюється своєчасність обстеження на туберкульоз дітей з інтенсивними та гіперергічними реакціями на туберкулін. До того ж, значна кількість джерел інформації не виявляється або несвоєчасно виявляється, внаслідок цього багато дітей з невідомих вогнищ інфекції, які повинні спостерігатися фтизіатром, не знаходяться на диспансерному обліку і профілактичні протитуберкульозні заходи серед них не проводяться.

На основі багаторічних наукових досліджень розроблено заходи щодо організаційних форм виявлення та запобігання туберкульозу в дітей в умовах епідемії туберкульозу. Розроблені заходи щодо організації раннього та своєчасного виявлення туберкульозу відрізняються від існуючої тактики виявлення посиленням протитуберкульозних заходів у групах ризику, оскільки майже всі хворі на туберкульоз діти були з цих груп ризику, оскільки майже всі хворі на туберкульоз діти були з цих груп, а туберкулінодіагностика серед цього контингенту дітей проводиться нерегулярно. Другою особливістю є обов’язкове проведення туберкулінодіагностики дітям, котрі звернулись у поліклініку чи стаціонар з приводу будь-якої хвороби, за винятком протипоказаної. Це спричинено тим, що більшу кількість дітей, яких виявили при зверненні за медичною допомогою, тривало помилково лікували з приводу інших хвороб.

 

                                                                                            

 

                 Чи шкідливі протитуберкульозна вакцина та проба Манту?

Всі батьки повинні знати, що туберкулінові проби і протитуберкульозна вакцина не шкідлива для здоров’я дітей. Це підтверджується тривалим періодом застосування цих процедур. Протитуберкульозні щеплення оберігають дітей від захворювання.

Інколи батьки відмовляються від проведення щеплень проти туберкульозу та постановки проб Манту. Альтернативи цим заходам немає, адже вони є найбільш результативними для діагностики та профілактики туберкульозу.

Щороку в Україні хворіє до 35 % дітей, які не були щеплені. При аналізі випадків туберкульозного менінгіту встановлено, що 82 % захворілих на цю недугу дітей були або не вакциновані, або вакцинація у них була не ефективною.

 

 

Основними протитуберкульозними заходами серед дітей вважаються:

·       профілактичні, до яких відносяться: вакцинація і ревакцинація;

·       хіміопрофілактика;

·       ізоляція дітей із мікобактеріального вогнища;

·       оздоровлення дітей у дитячих колективах та сім’ях;

·       санітарно-освітня робота серед населення;

·       вакцинація і ревакцинація;

·       хіміопрофілактика;

·       ізоляція дітей із мікобактеріального вогнища;

·       оздоровлення дітей у дитячих колективах та сім’ях;

·       санітарно-освітня робота серед населення;

·       раннє виявлення туберкульозу;

·       організація диспансерного спостереження: педіатром за дітьми груп ризику щодо туберкульозу;

·       фтизіатром за дітьми, які живуть в умовах контакту з хворим на туберкульоз, інфікованими мікобактеріями туберкульозу (МБТ) та дітьми, хворими на туберкульоз;

·       педіатром за дітьми груп ризику щодо туберкульозу;

·       фтизіатром за дітьми, які живуть в умовах контакту з хворим на туберкульоз, інфікованими мікобактеріями туберкульозу (МБТ) та дітьми, хворими на туберкульоз;

·       організація лікування хворих на туберкульоз дітей до їх одужання.


Протитуберкульозні заходи серед дітей здійснюються загальною медичною мережею, протитуберкульозною і санітарно-епідемічною службою.

Підкреслено, що для раннього та своєчасного виявлення туберкульозу в умовах епідемії хвороби протитуберкульозні заходи слід спрямовувати у таких напрямках:

·       серед здорового контингенту дітей;

·       груп ризику, що знаходяться на диспансерному обліку в дитячих поліклініках;

·       груп ризику, що спостерігаються в протитуберкульозному диспансері;

·       контингентів, що є під наглядом фтизіатра у протитуберкульозному диспансері (виявлення загострень процесу).


Дотримуючись розробленої методики організації протитуберкульозних заходів серед дітей в умовах епідемії туберкульозу, ефективність раннього виявлення туберкульозної інфекції підвищується у 2,8 раз. Запропонована методика у перспективі підвищить настороженість педіатрів щодо туберкульозу, налагодить співпрацю між педіатрами та фтизіатрами.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Щоб не захворіти на туберкульоз необхідно повноцінно харчуватися, не мати шкідливих звичок, вести здоровий спосіб життя, своєчасно проводити щеплення!

 

 

 

 

Ротавірусна інфекція - симптоми, ознаки, лікування

 

Ротавірусна інфекція - це захворювання, що вражає шлунково - кишковий тракт, причиною якого є ротавіруси. Ці віруси містять РНК і при огляді в електронний мікроскоп нагадують колесо.

Ротавіруси добре зберігаються в зовнішньому середовищі, на речах, поверхні меблів, на іграшках, у продуктах харчування та воді. На людських руках можуть зберігатися протягом кількох годин.

Ротавіруси стійкі до дії більшості дезінфікуючих засобів для чищення. Існують різні штами ротавірусів, тому протягом життя можна кілька разів перенести ротавирусную інфекцію, викликану різними штамами вірусу.

Ротавірусна інфекція широко поширена в усьому світі. Для захворювання характерна сезонність - підйом захворюваності відбувається в холодну пору року. Ротавірусної інфекцією частіше хворіють діти, особливо до 3 років.

У дітей віком від 6 до 24 місяців захворювання протікає особливо важко. Ця інфекція є найчастішою причиною важкої діареї у немовлят і дітей в усьому світі. Захворювання викликає загибель близько 500 тисяч дітей в усьому світі щорічно. У дорослих ротавірусна інфекція протікає часто в стертій формі. Ротавірусна інфекція є дуже заразною - для зараження достатньо дуже малої кількості ротавірусів. Вона легко поширюється, тому спалахи захворювання часто виникають в дитячих колективах, сім'ях, в лікарнях. Дорослі частіше заражаються ротавірусної інфекцією в стаціонарах у разі недотримання персоналом санітарних норм.

Як передається ротавірусна інфекція?
Ротавіруси передаються від людини до людини. Інфекцією неможливо заразитися від тварин і птахів. Існує кілька доведених шляхів передачі ротавірусної інфекції. Основний шлях передачі - через брудні руки. Якщо хвора людина або носій ротавірусів не миється руки після відвідування туалету, він заражає вірусами все, до чого торкається, а так як ротавіруси здатні довго жити на предметах побуту, то вони легко потрапляють в організм здорових людей у разі недотримання ними правил особистої гігієни.

Дорослі, що доглядають за дітьми з ротавірусної інфекцією, можуть заражатися самі і передавати ротавіруси оточуючим, якщо не миють руки після зміни підгузників дітям. Другий шлях передачі інфекції - харчовий. Заразитися інфекцією можна і при вживанні молочних продуктів, якщо на молокозаводах не дотримуються санітарні норми. Ротавіруси добре зберігаються в молочних продуктах і не гинуть при зберіганні їх у холодильнику. Забруднені вірусом молочні продукти нічим не відрізняються від нормальних. Крім того, заразитися ротавірусної інфекцією можна при вживанні в їжу погано вимитих фруктів і овочів. Можливий водний шлях передачі інфекції - при питті забрудненої води.

 

Деякі дослідники вказують на можливість повітряно -крапельної передачі інфекції, але достовірні дані, що підтверджують цей шлях, відсутні.
Що відбувається з організмом при попаданні в нього вірусу?
Потрапляючи в організм, віруси проникають в шлунок, звідти - в дванадцятипалу кишку, в епітелії якій вони починають активно розмножуватися. При цьому відбувається загибель частини клітин слизової оболонки кишечника і пошкодження ворсинок слизової. Ці процеси порушують розщеплення і всмоктування в кишечнику вуглеводів.

 

У результаті порушується всмоктування води та електролітів в просвіті кишечника, що призводить до розвитку діареї і швидкого зневоднення. Зі зруйнованих клітин слизової кишечника ротавіруси у великій кількості виходять в просвіт кишки. Частина вірусів проникає в кров і швидко знищується імунною системою.

 

 Симптоми ротавірусної інфекції
Інкубаційний період ротавірусної інфекції (час від проникнення в організм ротавірусів до появи перших ознак захворювання) становить зазвичай 48 годин. Іноді інкубаційний період може скорочуватися, іноді - подовжуватися. Описано інкубаційний період, що триває до 5 діб. Перші ознаки ротавірусної інфекції зазвичай неспецифічні - з'являється загальна слабкість, млявість, знижується апетит, з'являються неприємні відчуття в області шлунка, може бути нудота, печія.
Іноді першими симптомами ротавірусної інфекції можуть бути катаральні явища - легке почервоніння зіву, мигдаликів і піднебінних дужок, закладеність носа, незначні виділення з носа.

Ці ознаки зазвичай не різко виражені, що відрізняє захворювання від ГРВІ. Пізніше з'являється інші симптоми ротавірусної інфекції - блювота, підвищення температури. У дорослих часто захворювання протікає без підвищення температури тіла. Також у дорослих часто відсутня блювота. Ротавірусна інфекція у дітей, як правило, протікає з субфебрильною температурою, яка утримується 3 - 4 дні. При важкому перебігу температура тіла може підвищуватися до фебрильной.

Блювота турбує протягом першої доби захворювання, при важкому перебігу захворювання вона може зберігатися протягом двох, іноді - трьох діб. Як правило, вона необільная. Ще одним характерним симптомом ротавірусу є частий рідкий стілець - водянистий, рясний, що містить багато пухирців повітря і має неприємний кислий запах. Діарея може починатися одночасно з блювотою. При важкому перебігу ротавірусної інфекції у дітей рідкий стілець може бути до 20 разів на добу. Він зберігається протягом 3 -4 днів. Характерні болі, бурчання в животі і метеоризм. Дорослі з збереженим імунітетом часто дуже легко переносять захворювання - може спостерігатися тільки рідкий стілець до 3 разів на добу. Діти, які перебувають на штучному вигодовуванні, частіше важко переносять інфекцію через відсутність у них материнських антитіл до ротавіруси.

 Поєднання високої температури тіла, блювоти і частого рідкого стільця призводить до великих втрат рідини та електролітів, швидко викликаючи важке зневоднення, яке може стати фатальним для дітей перших двох років життя.

 

Ознаки зневоднення у дітей:
• Млявість, загальмованість (дитина менше реагує на торкання, слова, сонливий)
• Суха і прохолодна шкіра
• Сухість слизових оболонок (сухий і липкий мова)

• Западіння очей і джерельця
• Відсутність сліз під час плачу
• Сильна спрага
• Рідкісне сечовипускання з виділенням концентрованої сечі

 

Через швидкого розвитку важкого зневоднення при появі перших симптомів ротавірусної інфекції у маленьких дітей, їм необхідний терміновий огляд лікаря для своєчасного призначення лікування. 

Хворі стають заразними ще в інкубаційному періоді інфекції, до появи явних ознак захворювання. Заразитися від хворого можна протягом двох тижнів від початку хвороби. Реконвалесценти можуть виділяти ротавіруси протягом 3 тижнів після зникнення клінічних проявів інфекції. постановка діагнозу
Для діагностики захворювання досліджують кал, з якого виділяють ротавіруси. У домашніх умовах для діагностики застосовують рототести, які можна купити в аптеці.

Лікування ротавірусної інфекції
Лікування ротавірусної інфекції у дітей до 3 років бажано проводити в умовах стаціонару через високу ймовірність тяжкого перебігу захворювання та швидкого розвитку зневоднення.
Лікування ротавірусної інфекції повинне бути комплексним. На перший план у лікуванні виходить боротьба з зневодненням. Якщо блювота виникає не часто і немає важкого обезводнення, перевагу віддають пероральному прийому електролітних розчинів (наприклад, регідрону). Їх дають невеликими ковтками, щоб не спровокувати блювоту. Необхідний обсяг розчину призначає лікар, виходячи з маси тіла дитини і ступеня зневоднення. Грудним дітям регидратацию проводять через назогастральний зонд. При багаторазової блювоти і важкої дегідратації розчини електролітів вводять внутрішньовенно крапельно.

 Для купірування багаторазової блювоти до лікування додають нудоти препарати (метоклопрамід), вводячи їх внутрішньом'язово.
Субфебрильна температура не знижують, тому що при цьому підвищується синтез інтерферону і гинуть віруси. При підйомі температури вище 38,5 градусів до лікування додають жарознижуючі засоби (парацетамол).

 

19.07.2016р . ст. м\с Плаксіною О.С. було проведено заняття - співбесіда для помічників вихователів з вивчення « Санітарного Регламенту для дошкільних закладів », затверджений 24 березня 2016 року № 234,який визначає санітарно – епідеміологічні вимоги до днз,виконання яких дозволяє створити нешкідливі умови розвитку, виховання, навчання дітей, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров'я.

Фото тут:https://yadi.sk/d/XdSeZWDktap32

 


Інформація старшої медичної сестри Плаксіна О.С.

Матеріал тут:https://yadi.sk/i/RhuW2VkltNaty

Літній відпочинок дітей

Поради батькам

 

Літо прийшло! З ним ми пов’язуємо свої мрії про відпочинок, про виїзд на природу. Особливо хочеться порадува­ти літнім відпочинком дітей. Прагнення батьків оздоровити своїх дітей — ма­буть, сьогодні єдина сила, яка здатна це реалізувати.

Отже, літнє оздоровлення дітей — справа батьків.

Шановні, татусі та мами, даємо вам де­які поради щодо організації ігрової діяльності з малечею.

Виберіть найцікавіше з того, що ми вам пропонуємо, і ваша дитина отримає вели­ку користь.

Влітку сім’ї часто бувають «на при­роді». Природа буває різною. Наприк­лад, дача — це справжня природа.

«Пікнік» — от як це називається, коли вся родина на природу їде. Збираються на цю поїздку всі дружньо. Діти іграш­ки збирають, тато — спортивне й похідне спорядження, а мама — великий рюкзак з продуктами.

Отже, виїжджаючи на дачу, викорис­тайте час з користю.

На природі можна навчити:

•                      самостійності;

•                      нічого не боятися;

•                      плавати, бігати, стрибати;

•                      багаття розпалювати (тих дітей, що доросліші)-,

•                      розширювати знання про рослин, тварин, природні явища;

•                      отримувати емоційне задоволення.

Найчастіше на пікніку збираються

різновікові компанії. Тому нехай у вас у запасі буде декілька таких ігор, які всім цікаві і зрозумілі.

«Весела естафета»

Етап перший.

Мами й тата виборюють дистанцію і показують дітям спосіб пересування. Способів безліч: як пінгвін, як конячка, задки, боком, рачки, верхом на паличці, стрибаючи з м’ячиком, затиснутим між колінами.

Етап другий.

Дорослий тримає дитину за ноги, а вона виборює дистанцію на руках.

Етап третій.

Вибороти дистанцію з шишкою на голові (або яким-небудь іншим предметом).

Етап четвертий.

У цьому конкурсі беруть участь всі члени родини: тато, мама і дитина. Мама з татом зчіплюють руки так, щоб вийшов «стілець». На цей «стілець» всідається малюк і змагання розпо­чинаються.

Кожна родина добігає до домовлено­го дерева, оббігає його і повертається.

Якщо ви в сосновому лісі, то можна вибирати ігри з шишками.

«У кого більше шишок?»

Зібрати шишки. У кого більше, той і переможець.

«Влучний стрілець»

Відзначте лінію, від якої буде вести­ся стрільба. Поставте на невеликій відстані відро або капелюх, і нехай діти вправляються в метанні, закидаючи туди шишки.

«Скільки шишок, відгадай»

Побігали, пострибали, тепер час відпочити, посидіти біля багаття і погра­ти в спокійні ігри.

Покладіть кілька шишок у непрозорий пакет або мішечок і запропонуйте маля­там відгадати, скільки їх там, підказую­чи словами «більше» та «менше».

Не забудьте взяти з собою м'яч!

В які ігри можна грати із м’ячем?

Волейбол, футбол, баскетбол... А ще?

«Швидкий м'яч»

Усі великі та маленькі гравці стають у коло і починають передавати по колу м’яч. Поступово темп гри зростає.

Якщо хто-небудь із гравців м’яч упус­тив, він залишає гру і виходить з кола. Виграє той, хто залишився останнім.

«Дожени»

Всі гравці стають у коло. Два, які сто­ять один навпроти одного, тримають у руках по м’ячу.

За командою гравці починають пере­давати м’яч по колу в одному напрямку, намагаючись, щоб один м’яч наздогнав інший. Той, у кого виявиться два м’ячі, отримує штрафний бал.

Біля багаття

Діти з задоволенням допоможуть та­там розпалити багаття.

Попросіть їх зібрати хмиз і дрова. По­кажіть, як правильно розпалювати багаття.

Тут можна співати улюблені пісні, відгадувати загадки або грати в ігри зі словами.

«Зіпсований телефон»

Одна дитина придумує слово і гово­рить його на вухо сусідові, той передає почуте наступному гравцеві. Коли слово

«обійде» коло, останній гравець пови­нен його назвати вголос.

«Асоціації» .

«Асоціації» — для старших дітей.

Поясніть їм, що таке асоціації.

Наприклад, коли ми говоримо «зи­ма», то відразу згадуємо сніг. І так далі. Перший гравець вимовляє слово, а нас­тупний швидко говорить далі.

Скажімо «Слон — Африка», «Африка — Мавпа», «Мавпа — Зоопарк», «Зоопарк — Крокодил», Крокодил — Чебурашка».

Так від гравця до гравця слово буде трансформуватися.

На пляжі

Це ігри з водою та піском. Найблагодатніша пора для цих ігор — літо. З піском так цікаво гратися!

Кожен малюк з задоволенням будує, пересипає, ліпить. Дитина, якій 1,5—2 роки, ще не може по-справжньому ліпи­ти пасочки, тому сідайте в пісок — і ліпіть самі. Малюк буде бачити, як до­рослі це роблять, і намагатиметься наслідувати.

Покажіть маляті: ось сухий пісок, ось — мокрий. Сухий можна пересипати, а з мокрого робити будівлі.

На прогулянку беріть кілька відер різного розміру. Розповідайте маляті: «У велике відро поміститься багато піску, а в маленьке — мало».

Отже, чим зайнятися на піщаному березі?

Можна, наприклад:

•  «закопувати» один одного в теплий пісок;

•  ходити босоніж;

• будувати з вологого піску палаци і вежі;

• рити колодязі, тунелі;

• прокладати дороги для іграшкових автомобілів;

• робити пасочки і прикрашати їх;

• «варити суп» у відрі;

 разом з батьками робити піщані фігури;

•  малювати пальцями або паличкою на вологому піску.

 

 

Пляж — це не тільки пісок, але ще й вода. Річка або море, озеро або басейн.

Перш, ніж ви прочитаєте про ігри у воді, згадайте правила.

  1. Увага! Увага! Не залишайте дітей у воді без нагля
  2.  Надувні іграшки і приладдя для плавання розраховані тільки на те, що дорослий перебуває поруч з дитиною.

   3.Стежте, щоб малюк не перегрівся на сонці.

   4.Не забувайте напувати дітлахів водою, тому що на пляжі буває дуже спекотно.

 «Водний забіг»

Бігати у воді дуже непросто.

Грати краще на такій глибині, щоб во­да була тільки до щиколотки. Зазда­легідь перевірте, щоб на дні не було камінців.

«Змагання крокодильчиків»

Всі діти стають крокодилчиками, вони ходять руками по дну на мілководді (обов’язково під наглядом дорослих), наздоганяючи один одного.

«Щучки та карасики»

Мама або тато будуть щучкою, а діти — карасиками. Для рибок-малят

намалюйте на пляжі будиночки-кружечки.

Карасики весело граються на прос­торі і тут з’являється «щучка». Рибки біжать з води до своїх будиночків.

Для ігор з водою можна використати гумові надувні басейни, поліетиленові ванни й тазики, поміщати в них плава­ючі іграшки, пляшечки, баночки.

Зробіть з дітьми кораблики, нехай гу­мові ляльки «вчаться» плавати, а каче­нята живуть на пісочній фермі біля «ставка» — вкопаного в землю тазика.

Якщо дитина залишилася в місті?

Як зробити, щоб дитина цікаво прове­ла літо?

Нехай у неї завжди під рукою будуть різні фарби, фломастери, олівці, плас­тилін і глина.

Яскраві, соковиті фарби на малюнках говоритимуть про те, що з дитиною все добре.

Відвідайте з малюком всі музеї вашо­го міста.

Бувайте більше на свіжому повітрі. Познайомте дитину з комахами. Особ­ливості поведінки комах, незвичне заба­рвлення, способи польоту викликають великий інтерес у дітей. Спостереження за комахами сприяє розумінню дітьми взаємозв’язків живої і неживої природи і дбайливого ставлення до неї.

Читайте дітям вірші, оповідання, каз­ки, загадуйте загадки.

Відпочити зі своєю дитиною — це чу­дова можливість побути з нею наодинці, подивитися на неї іншими очима, по­радіти тому, як вона виросла і як бага­то її цікавить.

                                                                                     ПОРАДИ БАТЬКАМ НА ЛІТО.

- Виходити на прогулянку до 10.00 і після 17.00

- Під час жари намагатись менше знаходитись на вулиці.

- На пляжі маленьким дітям бути не обов’язково, сонцезахисним кремом користуватись небажано. Це хімічні сполуки ,і як прореагує шкіра малюка на їх компоненти –невідомо. Так що краще утриматись від цього примінення і не зловживати сонячними ваннами.

- Обмежте поїздки навіть на ближні відстані ,особливо, якщо в машині нема кондиціонера.

- Дітей ,особливо до трьох років ,в жарку пору вивозити не рекомендується.

- Не пийте зафарбовану солодку воду. Барвники і стабілізатори здоров’я вашій дитині не додадуть, а алергію викликати можуть.

- Для маленьких дітей беріть з собою ромашковий чай, компот з сухофруктів або кип’ячену воду.

- Старшим дітям можна пити мінеральну воду, протипоказана мінеральна вода дітям грудного віку і вагітним.

- Намагайтесь не вживати сильногазовані напої.

- Дітям рекомендується загорати в тіні.

- Носити малюкам треба вільний бавовняний або льняний одяг світлих тонів.

- Дітям обов’язково треба носити головні убори.

- Вміти надавати першу допомогу при теплових і сонячних ударах.

 

Фото тут: https://yadi.sk/d/0rUXgLatstoje

 

                                                                                                           ЛІКУЄМОСЬ МОРЕМ

Літо-це не тільки час, коли можна забути про теплий одяг, але і час покращити своє здоров’я. Причому самим органічним способом. А для малюків це дуже необхідно, бо попереду-цілий рік. Дуже корисно поїхати на море, щоб познайомитись з секретами телассотерапії. А в поняття телассотерапії входить все ,що пов’язане з морем :сонячні, повітряні, пісочні ванни, прогулянки на березі моря, сон біля моря, морські купання. Останні грають особливу роль в загартуванні і укріпленні організму малят.

Але слід пам’ятати, що якщо ви живете далеко від моря, різка зміна клімату ,активне сонце, жара можуть причинити більше шкоди, ніж користі. Встановлено, що період адаптації становить 2-3 тижні. Це достатньо хворобливий процес для дитини. Повертаєтесь додому-дитячому організму знову треба перебудовуватись. Педіатри категорично проти того, щоб подібним іспитам підлягали діти до року. Але і тим ,в кого малюкам менше трьох років, слід бути обережними.
Перебування на пляжі треба обмежити вранці до 11.00, а повернутись на берег можна лише після 16-17.00.
Якщо в тіні, під парасолькою утримати малюка не можна, одягніть на нього панамку і легку футболку. В ній його можна і купати, так як сонячні промені проходять через товщу води і можуть обпалити ніжну шкіру. Мокру футболку після купання треба змінити.
Не дозволяйте малюку довго гратись на морському піску, навіть, якщо вода в морі тепла.

 

 

Медична сестра старша : Плаксіна Олена Станіславівна

Поради: « Як попередити грип та ГРВ »

З настанням холодної пори року різко зростає кількість гострих респіраторних вірусних інфекцій, які в структурі інфекційних захворювань

посідають перше місце. При цьому на грип припадає 12-15%. В епідемічний сезон за короткий період часу (4-6 тижнів) ці недуги підхоплюють 70-85% населення. Близько половини з них – діти.

Сприйнятливість населення до грипу дуже висока, багато в чому вона залежить від ступеня зміни вірусів. При появі нового штаму все населення виявляється неімунним. Захворювання поширюється лавиноподібно, виникає велика кількість важких форм захворювання і летальних випадків.

Джерелом інфекції є хвора людина. Механізм передачі інфекції – повітряно-крапельний. Масовому поширенню грипу сприяють хворі на легкі форми, особливо ті, хто недбало ставиться до свого здоров’я і до небезпеки зараження оточуючих. З краплинами слизу із дихальних шляхів під час кашлю, чихання, розмови вірус може розсіюватися на кілька метрів від хворого.

Типові симптоми грипу:

  • різкий підйом температури до 38-40оС;

  • лихоманка;

  • слабкість;

  • біль у м’язах, суглобах, животі, очах.

Хворий відчуває ускладнення дихання через ніс, першіння в горлі, стиснення за грудиною, сухий болючий кашель.

Грип вкрай небезпечний своїми ускладненнями:

  • легеневі ускладнення (пневмонія, бронхіт). Саме пневмонія зумовлює найбільше смертей від грипу;

  • ускладнення в роботі верхніх дихальних шляхів (отит, синусит, трахеїт);

  • ускладнення в роботі нервової системи (менінгіт, енцефаліт, невралгії).

Грип часто супроводжується загостренням хронічних захворювань.

Як захистити себе від грипу?

Основним заходом специфічної профілактики є вакцинація. Вона здійснюється протигрипозною вакциною, що відповідає ведучому штаму і містить зазвичай антигени зразу трьох штамів вірусу, які відбираються на основі рекомендацій ВООЗ.

Вакцинація особливо рекомендована групам ризику – дітям, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання, людям похилого віку з хронічними захворюваннями, вчителям, працівникам сфери обслуговування.

 

Що робити, якщо ви захворіли на грип?

Слід залишатися вдома і дотримуватися постільного режиму протягом усього температурного періоду, оскільки грипозне захворювання є великим навантаженням на серцево-судинну систему.

Пити більше рідини, щоб вимивати токсичні продукти обміну, які утворюються під час інфекційного захворювання. Звернутися до лікаря. Саме він повинен призначити необхідне лікування з урахуванням вашого стану здоров’я і віку.

Профілактика:

- уникати тісних контактів з людьми, які чихають і кашляють;

- не торкатися руками очей, рота і носа;

- носити марлеву пов’язку або разову маску;

- регулярно ретельно мити руки з милом, протирати їх спиртовмісним засобом для дезінфекції рук;

- здійснювати вологе прибирання, провітрювання і зволоження повітря в приміщенні.

 

 

06.11.2015 року щеплення поліомієліту

Фото тут: https://yadi.sk/d/i1fbSjNtkKDCd

 

Адаптація дітей до дитячого закладу

Ранній вік є найбільш відповідальний період життя дитини, коли формуються фундаментальні здібності, що визначатимуть подальший її розвиток. У цей період складаються такі ключові якості як пізнавальна активність, довіра до світу, впевненість у собі, доброзичливе ставлення до людей, творчі можливості, загальна життєва активність тощо. Проте ці якості та здібності не виникають автоматично, як результат фізіологічного дозрівання. Їх становлення потребує певних форм спілкування дорослої людини з дитиною та їхньої спільної діяльності.
Як показує практика, діти починають відвідувати дошкільні заклади дуже рано. Дитячі садочки першими відкривають перед дитиною світ соціально-суспільного життя. Дитячий садок разом з родиною бере на себе функції виховання та формування особистості.
Початок відвідування дитиною дошкільного закладу – дуже напружений період, який вимагає від неї перебудови всіх уявлень і стосунків з оточуючими людьми, включення її в нову соціальну ситуацію. Процес адаптації до нових умов через низку обставин – вікових особливостей, стану здоров’я, типу нервової системи, стилю виховання, розвитку ігрових, комунікативних навичок тощо – у різних дітей відбувається по-різному. Одні діти легко налагоджують контакти з дітьми і дорослими, пристосовуються до нових вимог, режиму; процес адаптації у них проходить легко і безболісно. У інших зміна соціальних стосунків, умов існування викликають значні труднощі, дитина стає неспокійною, примхливою, замкнутою тощо. Порушується емоційна рівновага, травмується психіка.
Під час адаптації малюка до дошкільного закладу велике значення у забезпеченні психологічного комфорту має особистісно-орієнтований підхід, який передбачає визначення єдиних вимог виховання в родині і в дитячому садку.Щоб процес пристосування дитини до нових умов пройшов максимально безболісно, необхідно приготувати її до цього. За кілька тижнів до того, як дитина почне відвідувати дитячий садок, доцільно змінити час перебування з нею батьків, спробувати наблизити режим дитини вдома до режиму дитячого закладу, який вона має відвідувати. Не залишайте з першого ж дня дитину у дитячому садку до вечора. Треба поступово збільшувати тривалість перебування з 1,5 – 2,5 годин на день.

 

                                        ПОРАДИ ЩОДО АДАПТАЦІЇ ДІТЕЙ


Шановні батьки! Усвідомте, що ваше власне хвилювання передається дитині. Щоб запобігти цьому, заздалегідь познайомтесь з вихователями та особливостями організації життя в групі.
• Дайте дитині позитивну перспективу: розкажіть, що в дитячому садочку багато іграшок, діток, і їй там буде добре, цікаво, весело.
• Підпорядкуйте домашній режим режиму роботи дитячого садка, особливо додержуйте часу вкладання спати і період харчування.
• Навчить дитину елементарних навичок самообслуговування.•
Подбайте про психічне і фізичне здоров’я дитини.
• Повідомте вихователів про звички та вподобання вашого малюка, про особливості здоров’я і поведінки.
• Потурбуйтеся про нервову систему вашої дитини. В перші дні перебування не залишайте її на цілий день у дитячому садку.
• Тримайте тісний зв’язок з персоналом групи, і будете певні, що працівники зуміли прийняти і зрозуміти вашу дитину, і по-материнськи дбають про неї.

 

           Поліомієліт у дітей - симптоми, ознаки, лікування, щеплення

                У 50 -х роках поліомієліт приносив багато бід в сім'ї: спостерігалася висока смертність серед хворих, а ті хто видужували залишалися інвалідами, ні в однієї дитини хвороба не пройшла без слідів. Найчастіше поліомієліт у дітей спостерігався в 2-3 літньому віку. У зв'язку з цим захворювання довгий час вважалося дитячим. Тільки пізніше медики стали фіксувати поліомієліт у дітей шкільного віку та молодих людей. В даний час лікування поліомієліту у дітей досягло хороших результатів: проводяться профілактичні заходи - вакцинація.

                   Заразитися поліомієлітом можна навіть у зрілому віці. Раніше була думка, що від прищепленого малюка є можливість заразитися, але з організму щепленого виділяються тільки вакцинні віруси. Через час стало ясно, що від прищепленого дитини заразитися не можна. Доросла людина не щеплений може отримати вірус при виїзді за кордон, в ті країни де вакцинація не проводиться. У зрілому віці перебіг хвороби більш важкий, ніж поліомієліт у дітей.

                    Поліомієліт - це вірусне захворювання, що вражає сіра речовина спинного мозку з розвитком паралічів. Збудниками захворювання є ентеровіруси (кишкові віруси). Даний рід вірусів широко розповсюджений у навколишньому середовищі, так що його легко може підхопити дитина. Вірус стійкий до низької температури, висушування так само може переносити дію травних соків. Вірус гине при тривалому нагрівання (від 30 хв) до 56 градусів, дезінфікуючими засобами та ультрафіолетовими променями.
У теплу пору року підвищується ризик заразитися поліомієлітом. Вірус може потрапити до дитини з брудних ручок, так як вірус потрапляє у грунт зі стічними водами. Дитина може отримати ентеровірус, якщо в квартирі є носії вірусу або хворі. Через те, що збудник може довго існувати в навколишньому середовищі, зараження може відбуватися через фрукти, горіхи та інші продукти харчування, а так само через воду.

               Вірус, потрапляючи в організм, розмножується на кишечнику малюка, потім кров'ю розноситься до всіх внутрішніх органів, включаю спинний мозок. Так само вірус може проникнути і в головний мозок.

                У сучасному світі завдяки вакцинації поліомієліт у важких формах зустрічається тільки у людей, які відмовилися від щеплення.

                          Профілактика поліомієліту у дітей

             Профілактика поліомієліту у дітей в сучасному світі займає важливе місце. Проводиться багато профілактичних заходів, серед них є вакцина.
             Вакцинація на сьогоднішній день є самим надійним захистом проти багатьох серйозних захворювання.

             Вакцина поліомієліт не мають жодного протипоказання.
Найперша щеплення, яке роблять дітям - це АКДС. Вона є вакциною проти кашлюку, дифтерії та правця. Існують комбіновані вакцини АКДС:

Пентаксим - включає в себе АКДС, а також вакцину проти поліомієліту та гемофільної інфекції;
Тетракок - включає в себе АКДС, а також вакцину поліомієліт.
Графіки щеплень АКДС і проти поліомієліту збігаються. Щеплення можна робити на 3 місяці; в 4,5 місяці, в 6 місяців і повторно в 18, 20 місяців і в 14 - річному віці. Як видною однієї вакцинації не достатньо.
Перші три вакцинації вводяться з інтервалом між першим і наступними в 30 або 45 днів. Вакцинація подальшими допускається тільки через 4 тижні, тобто щеплення зробили в 6 місяців, то наступну тільки 4 тижні. Бувають випадки, коли вакцинацію відкладають через те що дитина захворіла. Відразу після одужання дітей прищеплюють.

 Перше щеплення комбінованою АКДС можна зробити будь-якою вакциною, вітчизняної або імпортної - Тетракок і Инфанрикс.
Друга вакцина повинна вводиться після першої через 30 - 45 днів. Бажано вакцинацію провести тим же препаратом, що і в перший раз. Часто на другий вакцинацію буває сильна реакція. Якщо у вашого малюка немає реакцій на вакцину, то в цьому немає нічого погано.
Третя щеплення вводиться через 30 - 45 днів після другої. У частини дітей спостерігається більш сильна реакція на третю вакцину. Якщо дитина дав реакцію, то це не патологія.
Всі наступні щеплення проводяться так само згідно з графіком.

                                                                                          Дії до вакцинації і після
Перед першим щепленням потрібно дозвіл невропатолога, а так само здати необхідні аналізи. Якщо дитина схильна до алергії, то заздалегідь потрібно обговорити з лікарем заходи, які ви будете застосовувати проти алергічної реакції (ні в якому разі не треба самим призначати препарати). Так само слід купити жарознижуючі засоби, якщо їх немає у вас, так як у малюка може піднятися температура. Заздалегідь купати дитину не варто, водні процедури варто прийняти за кілька годин перед походом в поліклініку.
                  У день вакцинації не варто ні в якому разі вводити новий прикорм дитині, може з'явиться алергія. Перед щепленням необхідно переконатися чи немає температури у малюка. Наявність температури є протипоказанням. Вакцинація проводиться або уколом в м'яз, або однією або декількома крапельками препарату в рот. Як правило вистачає однієї краплі, але якщо малюк відригнув, необхідно повторно провести процедуру.
Після щеплення можна дати дитині дитячі жарознижуючі засоби, можна купати дитину.

              Температура піднімається, як правило, вночі після вакцинації. При температурі даємо малюкові жарознижуючі препарати, не забуваємо про обтирання теплою водою, але купати не варто.
              У перші дні після вакцини приймайте дитячі антигістамінні препарати. При високій температурі давати дитячі жарознижуючі засоби. Якщо температури немає з дитиною можна виходити на свіже повітря і купати, тільки якщо у малюка температура гуляти і купати його не рекомендується. 

             При припухлості, ущільнення, почервоніння місця уколу можна зробити зігріваючий компрес або прикладати змочену водою тканину, почати приминати протизапальні засоби. Купати дитину ні в якому разі не можна при цьому.

 

 

 

 

 

Медичний кабінет Ізоляційний

 

 

 

                               Участь медичної сестри в адаптації нових вихованців



Адаптація в дитячому садку – це процес пристосування дитини до нових умов та розпорядку дня, до вихователів і дитячого колективу, до форм співіснування, відмінних від тих, що існують у родині. На те, як легко та швидко малюк адаптується, впливають:
- рівень психічного і фізичного розвитку;
- загартованість організму;
- сформованість навичок самообслуговування;
- розвиненість навичок спілкування з дорослими та однолітками.
Незвичність оточення, велика кількість нових вражень та вимого у дошкільному закладі, зазвичай нервують дитину та призводять до стресу. Щоб запобігти стресовим станам медична сестра здійснює медичний супровід крок за кроком.
Крок 1. надаємо матеріали для інформаційного стенду.
Оновлюється влітку стенд для батьків. Його наповнюють відомостями про те, які документи потрібні для вступу дитини до дитячого садка та що при цьому слід врахувати. Батьки повинні знати про необхідність призвичаювання дитини до розпорядку дня, подібного до розпорядку у дитячому садку, та введення до раціону харчування страв, що готують у дитячому садку.
Щоб допомогти батькам підготувати дитину до відвідування дошкільного закладу, медична сестра складає і розміщає на стенді: 
- памятку щодо диспансеризації дитини;
- поради для батьків, діти яких уперше ідуть до дитячого садка;
- інформацію про розпорядок дня у дошкільному закладі та поради щодо введення подібного розпорядку дня вдома.


Крок 2. Беремо участь у батьківських зборах, організованих у ДНЗ.Під час батьківських зборів медична сестра розповідає про оформлення медичної картки дитини, правильне харчування та розпорядок дня вдома, загартовування дітей, профілактику гострих респіраторних захворювань та вірусних інфекцій.


Крок 3. Проводимо настановні індивідуальні бесіди. 
Проводяться індивідуальні бесіди з батьками щодо механізмів звикання дитини раннього віку, стану її фізичного та психічного розвитку, рівня сформованості культурно – гігієнічних навичок. В цих бесідах з ясовуємо , чи вміє малюк самостійно їсти, користуватися горщиком, вдягатися, вмиватися. Ускладнити процес адаптації може несприятлива атмосфера в сім ї ( неправильне домашнє виховання, конфлікти між батьками, зловживання алкоголем), хто не дотримується певного розпорядку дня або чий домашній розпорядок істотно відрізняється від розпорядку у дошкільному закладі


Крок 4. Проводимо повторні зустрічі з батьками
Та прогнозуємо ступінь важкості адаптації. 
Після оформлення медичної карти дитини, коли батьки отримали результати диспансеризації, можна спрогнозувати характер адаптації майбутнього вихованця.
Середній строк адаптації дітей раннього віку – 10-20 днів, хоч може збільшуватися до 2 – 3 місяців. Залежно ві перед умов, які медична сестра вияснила під час бесід з батьками, та результатів диспансеризації, можна орієнтовно визначити тривалість та ступінь важкості адаптації. 
Ступені важкості адаптації дитини до умов дошкільного закладу.Ступінь Тривалість Характеристика
Легкий 10-15 днів Дитина здорова, поведінка швидко нормалізується, фізіологічна адаптація відбувається природно.
Середній 16-30днів Дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень.
Важкий >30днів. Дитина часто і важко хворі

Крок 5. Консультуємо вихователів перед прийняттям дітей до дошкільного закладу. 
Після проведення зустрічей з батьками медична сестра консультує вихователів, де наголошує, щоб вихователь звертав увагу на ознаки нервово – психічний розладів дитини, помітними ознаками є енурез, порушення сну, смоктання пальців, кусання нігтів, скарги малюка на біль у животі. 
У ході бесід з вихователями медична сестра приділяє увагу створенню і групах комфортного емоційного мікроклімату. Позитивний настрій у групі значно полегшує адаптацію дитини. Медична сестра нагадує, що у період адаптації не можна насильно годувати та укладати спати дитину, проводити будь – які незвичні для дитини оздоровчі процедури, загартовування. Слід забезпечити дитині умови теплового комфорту і одягати її так, як вона звикла вдома. Не варто наполягати на обов’язковому виконанні вправ під час фізкультурних та музичних занять.


Крок 6. Посилено контролюємо стан здоров я нових вихованців. 
Зважаючи на прогнози, медична сестра особливу увагу приділяє проблемним дітям та у разі необхідності інформує лікаря – педіатра про потребу корекції перебігу адаптації. 
Процес адаптації полегшують: 
- емоційний контакт;
- тактильний контакт;
- музичні заняття;
- музичний супровід упродовж дня;
- ігри з піском і водою;
- малювання;
- казко терапія.

Крок 7. Беремо участь у корекції перебігу адаптації. 
Щоденне спостереження за дітьми з важким протіканням адаптації може виявити проблеми, причиною яких є незначні,Ю на перший погляб. Помилки у поведінці батьків. Саме тому звичайна бесіда медичної сестри з батьками ( за необхідності до бесіди залучають і вихователя) може істотно пострияти полегшенню процесу адаптації. Якщо батьки не мали часу відвідати батьківські збори та не звернули увагу на поради медичної сестри, розміщенні на інформаційному стенді, їм передаються копії памяток під час індивідуальної консультації. Ще раз нагадати про важливість правильного розпорядку дня вдома, режиму харчування та позитивного мікроклімату в роди

 

В садочки без відповідних записів у медичній картці про проходження планових щеплень не беруть.


Порядок прийняття до дошкільного навчального закладу регулюється відповідними нормативно-правовими документами. Зокрема, ст. 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає, що прийом дітей до виховних, навчальних, оздоровчих та інших дитячих закладів проводиться за наявності відповідної довідки закладу охорони здоров’я, в якому дитина перебуває під медичним наглядом. 
- Довідка видається на підставі даних медичного огляду дитини, якщо відсутні медичні протипоказання для її перебування у цьому закладі, а також якщо їй проведено профілактичне щеплення згідно з календарем щеплень і вона не перебувала в контакті з хворими на інфекційні захворювання або бактеріоносіями. Дітям, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, відвідування дитячих закладів не дозволяється

Підписуючи письмову відмову про щеплення дитини, мало хто з батьків знає про наслідки відмови від планових щеплень (ПЩ).

- Якщо батьки безпідставно відмовляються від щеплень своєї дитини, вони беруть на себе велику відповідальність та повинні вирішувати, яким чином їх дитина має отримати освіту, оскільки ми живемо у правовій державі із затвердженими законами.

Які щеплення входять до українського календаря щеплень?


Туберкульоз 3-7 день, 7, 14 років
Гепатит В 1 день, 1 міс., 6 міс.
Дифтерія 3, 4, 5, 18 міс., 6, 14, 18 років, далі кожні 10 років
Кашлюк 3, 4, 5, 18 міс.
Правець 3, 4, 5, 18 міс., 6, 14, 18 років, далі кожні 10 років
Поліомієліт - инактивированная (нежива) вакцина: 3,4 міс.;
- оральная (жива) вакцина: 5, 18 міс., 6, 14 років
Гемофільна інфекція 3, 4, 5, 18 міс.
Кір 12 міс., 6 років
Краснуха 12 міс., 6 років, 15 років (дівчата)
Паротит (свинка) 12 міс., 6 років, 15 років (хлопці

 

Оздоровча робота в дитячому садку

   Мета оздоровчої роботи в дитячому садку - збереження і зміцнення фізичного і психічного здоров'я дітей, вдосконалення їх фізичного розвитку.У систему оздоровчої роботи в дитячому саду входять: створення умов, що сприяють розвитку організму; організація раціональної рухової активності дітей; проведення специфічної і неспецифічної імунопрофілактики.Для ефективного оздоровлення вихованців в дитячому саду необхідно дотримуватися санітарно-епідеміологічні норми і правила.       Крім того, особливу увагу слід приділяти таких заходів:провітрювати у відповідності з графіком приміщення, в яких знаходяться діти;двічі в день проводити вологе прибирання групових приміщень;вкоротити фіранки на вікнах для забезпечення природного освітлення;не захаращувати групові та спальні приміщення меблями;двічі в рік виносити постільні приналежності (матраци, подушки, ковдри) на сонце і мороз;двічі в рік чистити килимові вироби (влітку - прання, взимку - чистка снігом);правильно підбирати і розставляти кімнатні рослини;своєчасно (до початку цвітіння) виробляти покіс газонів і ділянок;дотримуватися правила застосування (хлорування) і зберігання миючих засобів;під час карантинних заходів строго дотримуватися санепідрежиму.Найважливішою умовою оздоровлення в ДОУ є організація рухової активності дітей. Рухова активність сприяє:підвищення стійкості організму до різних захворювань;зростанню фізичної працездатності;нормалізації діяльності окремих органів і функціональних систем;появи позитивних емоцій, що сприяють зміцненню психічного здоров'я.

       Поради для батьків



Дорогі батьки!
Родина для дитини- це тепле гніздечко, в якому вона почуває себе спокійно і впевнено: вона кохана і захищена.
Але родина – це не завжди тато, мама, дитина.
Настав той час, коли Ви батьки відчуваєте що вашого спілкування з дитиною вже замало. Постає питання, як задовольнити потреби дитини? Шляхів дуже багато. Один з них - це суспільне виховання –дитячий садок. Дитячий садок стає другим домом, вихователь, вихованці групи-другою родиною. Нам, дорослим, варто пам’ятати, що дитина перш завсе людина, яка вступає в новий, цікавий, повний нових вражень і знайомст період свого життя. Тільки від нас, дорослих, залежить наскільки цей період буде для дитини позитивний.

Порада № 1
Ми, батьки, ніколи не повинні забувати, що дитина вчиться робити ті речі, яким ми її навчаємо:
Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися
Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися
Якщо діти живуть з глузуванням, вони вчаться бути боязливими
Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться розчаруванню
Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться довірі
Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими
Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими
Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими
Якщо діти живуть у доброті та ввічливості, вони вчаться поважати
Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ прекрасний


Порада № 2
Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь і дідусів
Крім їжі та одягу мені потрібні душевне тепло, сердечність та Ваша любов
Говоріть до мене серцем і Вашими руками, тому що слова не завжди мені зрозумілі
Не застосовуйте до мене силу. Це привчить мене до думки, що зпозиції сили можна все вирішити. Я швидше відгукнусь, коли мене просто поведуть за собою.
Не давайте зайвих обіцянок, бо Ви не завжди можете її виконати. Я можу втратити довіру до Вас
Не акцентуйте уваги на моїх «поганих звичках». Це тільки буде надихати мене продовжувати робити те ж саме
Не робіть зауважень у присутності людей. Я більше і краще зрозумію все, коли Ви спокійно поговорите віч-на-віч
Зробіть так, щоб я відчував свою важливість і потрібність, своє місце у планах нашої родини
Зробіть так, щоб я ніколи не боявся втратити Вашу любов
Допоможіть мені зрозуміти різницю між добром і злом, правдою і неправдою
Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть тоді, коли я ще роблю сотні помилок 
Не карайте мене за невдачі, сам невдача вже є карою для мене. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене – тільки мої вчинки

Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також – як і чому. Прошу не робіть всього за мене, бо я тоді виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням
Будьте доброзичливими до мене, щоб я навчився відчувати теж саме до інших
Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експерементую «забагато, задовго, зачасто»
Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо тільки дитина
Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився
Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті
Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували
Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася в милиці, які будуть заважати мені робити самостійні кроки. Любі мої, я Вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що Ви мене також.


Порада № 3
Режим дня в дитячому садочку
Що таке дитячий садочок?

Дитячий садок це організаційна одиниця із своєю територією, приміщенням, оснащенням, умовами, порядком організації життя, сукупністю правил, заходів, норм.
Організація життя дитини в садочку це: 
Комплектування груп дітей
Організація харчування дітей
Організація відпочинку дітей
Організація сну дітей
Організація діяльності дітей

 

Вітряна віспа

Вітряна віспа – це гостре інфекційне захворювання, що викликається фільтруючим вірусом та характеризується підвищенням температури тіла та плямисто-папульзно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонок.Джерело збудника. Основним джерелом є хворий на вітряну віспу. Хворий стає небезпечним для оточуючих з кінця інкубаційного періоду (за 6-7 годин) до появи висипки) і до п‘ятої доби з моменту появи останніх елементів висипки. Додатковим джерелом може бути хворий на оперізувальний герпес, але він виділяє значно менше вірусів. 

Механізм і шляхи передачі. Механізм передачі збудника – краплинний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено (як і при кору) можливість їх поширення з повітря за межі кімнати, дає перебуває хворий (через відчинені двері, систему вентиляції тощо).Прояви епідемічного процесу. Вітряна віспа – типова дитяча інфекція. Новонароджені перших двох місяців життя мають пасивний материнський імунітет, пізніше вони стають сприйнятливими. Тому максимальне число захворілих припадає на вікову групу 2-4 років. Дошкільнята становлять біля 80% захворілих. У старших вікових групах через формування імунного прошарку захворюваність значно зменшується рівень захворюваності дітей в містах у 3-4рази вищий порівняно з селом дорослі частіше хворіють на оперізувальний герпес. 

Для вітрянки характерна осіньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактуванням дітей підчас відвідування дитячих садків і шкіл.Захворюваність найчастіше спорадична. Трапляються спалахи вітряної віспи, зокрема у дитячих дошкільних закладах і лікарнях. Після перенесеної інфекції залишається тривалий імунітет. Повторні захворювання трапляються рідко. 

Клініка. Інкубаційний період при вітряній віспі триває від 11-21 дня, найчастіше близько 14 днів. Продромальні явища зводяться до незначних симптомів загальної інтоксикації (нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо.). на такому фоні або без будь-яких передвісників на шкірі з‘являються висипання, що часто супроводяться підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з‘явитися при нормальній температурі тіла. Висип локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках

¨ Контактних дітей до семи років, які не хворіли на вітряну віспу, роз‘єднують на 21-й день з моменту спілкування (вони можуть відвідувати дитячі заклади лише у перші 10 діб інкубаційного періоду)

¨ З метою розриву механізму передачі здійснюють часте провітрювання і вологе прибирання приміщення, де перебувають хворі. 

Найважливішим профілактичним заходом є недопущення контакту з хворими на вітряну віспу або оперізувальний герпес. З цією метою у дитячих дошкільних закладах щоденно оглядають дітей і опитують їх батьків. У разі підозри на захворювання дитину відправляють додому або залишають в ізоляторі. Потрібно дотримуватись режиму між групової ізоляції.

 

ОБЕРЕЖНО КІР

Кір був відомий за кілька століть до нашої ери. Збудником його є вірус. Хворий є заразним не тільки, коли у нього є ознаки захворювання, але і за кілька днів до початку захворювання. Особливу роль у поширенні цієї інфекції відіграють хворі з нетиповими формами кору, тобто, коли клініка хвороби слабо виражена чи її не можна розпізнати, оскільки вона більше нагадує інші захворювання. Тоді такі пацієнти не ізолюються вчасно. В останні два дні перед появою будь-яких клінічних ознак хвороби та в період висипки хворий на кір виділяє вірус, котрий потрапляє в навколишнє середовище з дрібними крапельками слизу під час кашлю чи просто розмови. Варто зауважити, що вірус швидко і далеко поширюється потоками повітря, особливо через витяжні шахти при протягах, переміщуючись з нижніх поверхів приміщення до верхніх або з одного його кінця в інший. 

Сприйнятливість до вірусу кору майже тотальна. Це означає, що ймовірність захворіти на кір в результаті контакту з хворим – 99%. Рідко хворіють діти до тримісячного віку. Вони мають вроджений імунітет від матері (за умови, що жінка хворіла на кір раніше або пройшла вакцинацію), який згодом втрачають.

При захворюванні на кір звертає на себе увагу поява високої температури тіла у перший день. На 2-3 добу вона може знижуватися до 37-38 градусів. Спостерігаються інші ознаки токсичного впливу вірусу: зниження апетиту, головний біль, порушення сну. У першу ж добу виникають катаральні прояви з боку верхніх дихальних шляхів: сухий кашель, хрипкий голос, нежить. З кожним днем вони посилюються. Характерними симптомами хвороби також є кон’юнктивіт, який супроводжуються світлобоязню, сльозотечею. Всі ці симптоми нагадують гострі респіраторні вірусні інфекції. Але особливістю саме кору в цих випадках є наростання катаральних проявів, кашель стає частішим, болісним. Основними ж відмінними рисами, які дозволяють розпізнати кір ще до виникнення висипки на шкірі, є поява на слизовій оболонці щік, губ, ясен висипань, які нагадують манну крупу, та дрібних рожево-червоних плям на м’якому і твердому небі. Особливістю захворювання є й те, що висип спочатку виникає на обличчі, за вухами і впродовж 3-4 діб поширюється поступово вниз, покриваючи шию, тулуб, ноги. Висип має вигляд плям рожево-червоного кольору, які переважно виступають над неураженою шкірою. Часто елементи висипки зливаються. У перші два дні від початку висипань ще зберігаються характерні зміни в ротовій порожнині. Надалі слизова оболонка рота стає яскраво-червоною, та більш чутливою, губи сухими, потрісканими. Все це сприяє приєднанню бактеріальної інфекції та розвитку стоматиту. Останнім етапом у перебігу кору є період одужання, особливість якого полягає в ослабленні захисних сил організму. Отже, в цей час потрібно остерігатися будь-яких інфекційних захворювань.

Кір може призвести до важких ускладнень, які бувають більш важчими ніж саме захворювання: круп, пневмонія, менінгіт, енцефаломієліт. У випадку виникнення ускладнень захворювання часто завершується летально або інвалідністю.

 

Якщо у вас захворіла дитина, негайно викличте дільничного лікаря, саме він має визначити, де потрібно лікувати вашу дитину (вдома або в стаціонарі), призначить відповідне лікування та профілактичні заходи щодо попередження подальшого поширення кору. Великого значення треба надати догляду за шкірою та слизовими оболонками. Проводять гігієнічні ванни з використанням хімічного розчину марганцівки, очі промивають теплою кип’яченою водою, чайною заваркою, відваром ромашки. Кожне око обробляють окремим ватним тампоном від зовнішнього куточка ока до внутрішнього. Цю процедуру треба повторювати 4-5 разів протягом дня.

Профілактичні заходи у вогнищі кору включають ізоляцію дитини (до п’ятого дня з моменту появи висипань, а у випадках ускладнень – до 10 днів, що зумовлено тривалим виділенням вірусу). Приміщення після ізоляції добре провітрюють, якщо є можливість – проводять квартування. На дітей, які контактували з хворим на кір і не хворіли на дане захворювання, накладають карантин.
Основним заходом по профілактиці захворювання є щеплення, після якого формується напружений імунітет до 5 років.
При контакті з хворим на кір рекомендовано щеплення коревою вакциною в термін до 72 год. після контакту з хворим або введення імуноглобуліну. Імуноглобулін вводять дітям від 3 до 12 місяців, а також старшим, які не були щеплені у зв’язку з протипоказаннями. Імуноглобулін треба вводити в перші три дні після контакту. Пізніше його введення не забезпечить попередження кору, але може зробити його перебіг легшим. Тому для попередження захворювання та забезпечення сприятливої епідеміологічної ситуації найефективнішим буде щеплення коревою вакциною. Вакцинацію здійснюють у віці 12 місяців, при відсутності протипоказань, разом із щепленням проти краснухи та паротиту (свинка) у спеціальних кабінетах профілактичних щеплень у дитячих поліклініках. Повторне щеплення (ревакцинації) проводять у віці 6 років. На даний час в міській лікарні є в наявності вакцина «Пріорікс» для щеплень проти кору, краснухи, епідпаротиту. Колективний імунітет створюється при наявності не менше 95% імунних осіб в колективі.

Отже, пам’ятайте: захворювання легше попередити, ніж лікувати.

 

Профілактика інфекційних та кишкових захворювань дітей дошкільного віку
 
Шановні батьки!
 
                 Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись таких санітарно-гігієнічних правил:
 
 ·        Утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;
 
 ·        Мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;
 
 ·        Овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;
 
 ·        Пити тільки переварену або бутильовану воду;
 
 ·        У жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в’яленою рибою, а також м’ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;
 
 ·        Не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);
 
 ·        Не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;
 
 ·        Під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;
 
 ·        Уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;
 
 ·        При підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру в дитячому закладі;
 
 ·        Не займатися самолікуванням.
 
 Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні щеплення від дитячих інфекцій.
 
Швидка медична допомога – «103».
 
  
Мед у харчуванні дітей
Мед здавна віднесений до неперевершених загально зміцнювальних і тонізуючих засобів при виснаженні, перевтомі, нервово-психічних навантаженнях, ослабленні організму після перенесених захворювань. Він корисний для людей будь-якого віку. Мед бджолиний квітковий, складається на 70—75 % з инвертного цукру (суміш глюкози і фруктози). Поряд з инвертним цукром у більшості медів утримується до 5 % сахарози, декстрини. Калорійність 100г меду дорівнює 308 к кал. Важлива складова частина меду — органічні кислоти і ферменти, фітонциди, антибіотики й інші біологічно активні речовини. Вітаміни в меді, за винятком фолієвой кислоти, утримуються в незначних кількостях. По вмісту мікроелементів у найбільш підходящій для організму формі мед серед продуктів харчування не має собі рівних. Найбільша кількість мікроелементів — у полифлерних медах, у збірних квіткових, коли нектар збирається з різних квітів. До складу меду входить близько 60 різних інгредієнтів. Регулярне споживання бджолиного меду в харчуванні сприяє імунобіологічній активності організму і стійкості до інфекційних захворювань, підвищенню кількості еритроцитів і гемоглобіну в крові. Дітям корисно давати мед з молоком, кефіром. Можна додавати його в киселі, компоти, фруктові пюре. Охоче їдять діти печені яблука з медом (мед додають до готових печених яблук). Доцільно використовувати мед з кислими по смаку соками, наприклад, лимонним або яблучним. У кислому середовищі його протимікробна дія виявляється найбільше сильно.  

 

 

 

Грип — це високозаразне вірусне захворювання з можливістю тяжких ускладнень та ризиком смерті. Традиційним способом попередження захворювання на грип є вакцинація.

 

Вакцинація як засіб профілактики грипу має особливе значення для людей, які належать до груп ризику. Для цих людей грип становить найбільшу небезпеку, а вчасна регулярна профілактика здатна врятувати життя.

                                

 

  До груп ризику входять:

- діти до 5 років (особливо — діти до 2 років);                                                     

- вагітні жінки;                                                                                            

- люди віком від 65 років;                                                                             Для цих людей грип становить особливу загрозу,

- люди з надмірною вагою;                                                                          оскільки стан їхнього організму суттєво зменшує

- хворі на діабет;                                                                                           шанс не лише одужати без ускладнень, а й вижити.

- хворі на хронічні серцево-судинні захворювання;

- хворі на хронічні захворювання легенів;

- люди з іншими тяжкими хронічними захворюваннями;

- люди, що перебувають на імуно-супресивній терапії.

                                                        

                                          Крім того, існують професійні групи ризику:

- медичні працівники,                                                                         У цих людей немає ніякої можливості уникнути перебування

- вчителі й вихователі,                                                                          поряд із хворими людьми, тому для них особливе значення

- продавці,                                                                                                             мають усі без винятку засоби попередження

                                              

- водії громадського транспорту,                                                         захворювання і профілактики грипу       

- усі, хто працює в багатолюдних місцях.

 

Вакцинація населення проти грипу здійснюється  в кабінетах щеплень, що розташовані в амбулаторіях центрів первинної медико-санітарної допомоги після огляду лікарем та за умови придбання вакцини в аптеках міста.

 

 

Один з кращих способів профілактики сезонного грипу - це щорічна вакцинація , але правильні звички можуть допомогти зупинити поширення бактерій і запобігти розповсюдженню респіраторних захворювань  та  грипу:

 

                                                                 

Постійно провітрюйте і дезінфікуйте приміщення;

Мийте частіше руки; 

Уникайте близького контакту з хворими людьми , не підходьте до них ближче , ніж на 1-2 м;

Прикривайте свій ніс і рот долонею , а краще - одноразовою хустинкою;

Використані одноразові хустинки  викидайте в окремий контейнер;

Уникайте дотиків до очей , носа і рота; 

Залишайтеся вдома , коли хворієте;

Зверніться до лікаря;                                                 

 

 

 

Дотримуйтеся правил здорового способу життя:

 

Висипайтеся

Будьте активними

 

Меньше нервуйте

 

 

Пийте багато рідини , їжте поживну і багату вітамінами їжу.  А головне - любіть один одного.

 

 

 

 

 

16.07.2014  Адміністрацією дошкільного закладу було проведено інструктаж з  профілактики та попередження вірусного гепатиту А з праціниками закладу, батьками та вихованцями

Неспецефічна профілактика гепатиту А зводится до дотримання правил особистої гігієни, до збереження чистоти, акуратності. Якщо в сім'ї дітей з малих років привчати мити руки з милом перед їжею і після кожного відвідування туалету, не вживати немиті овочі і фрукти, не пити сирого молока та ін., шанси запобігти зараженню гепатитом А та іншими кишковими інфекціями значно збільшується.

Для того щоб не допустити зараження гепатитом А, необхідно пам'ятати наступне:

- золоте правило "Мийте руки перед їжею", являється запорукою здоров'я і в даному випадку;

- не потрібно вживати не кип'ячену воду, потрібно завжди мити фрукти та овочі, не нехтувати термічною обробкою продуктів;

- в дитячих заладах, де було виявлено зараження гепатитом А, встановлюється карантин на 45 днів,  щоденним оглядом дітей лікарем;

- при виявленні перших ознак захворювання необхідно негайно звернутись до лікаря.

 

 

Оперативна нарада

Профілактика та попередження вірусного гепатиту А